Мета навчальної дисципліни «Біохімія в фізичній терапії»: зформувати у студентів систематизовані знання в галузі використання сучасних досягнень біохімічних досліджень в клініці для розширення можливостей діагностики багатьох захворювань, а також цілеспрямованого і ефективного використання різноманітних лікувальних засобів. Навчитися використовувати знання про біохімічні механізми дії методів фізичної терапії, що використовуються для лікування захворювань функціонального, запалювального, дистрофічного характеру, тощо. Вивчити можливості біохімічних методів виявляти стан функцій адаптивних систем і їх зміни під впливом фізичної терапії. Обгрунтувати необхідність використання біохімічних основ дії фізичних факторів для розуміння теоретичних і клінічних принципів проведення профілактичних, лікувальних і реабілітаційних міроприємств при різних захворюваннях і функціональних станах.
Головними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Біохімія в фізичній терапії» є:
- здійснення контролю за біохімічними зрушеннями в організмі при деяких патологічних процесах на рівні органів і тканин (патобіохімія системи крові, печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, нервової системи, м’язів, сполучної тканини, залоз внутрішньої секреції);
- обґрунтування необхідності використання в поглибленому медичному обстеженні в клініці та фітнес-тренуваннях таких біохімічних маркерів, як низькомолекулярні сполуки, ферменти, тканинно-специфічні білки, гормони, вітаміни, мінеральні солі, показники кислотно-основного обміну; методи мікробіопсії скелетних м’язів, гематологічні методи, біохімічні методи в крові, дослідження в сечі, імунологічні методи, генетичне тестування;
- здійснення контролю за функціональним станом організму, відстеження адаптаційних змін в головних системах і функціональної перебудови організму в процесі використання фізичних методів лікування, діагностики передпатологічних і патологічних змін метаболізму;
- розробляти програми наукових досліджень і методологію їх реалізації по проблемам: медичної ензимології, біоенергетики, патології ліпідного обміну, спадкових порушень обміну порфірінів, порушення обміну пуринових і піримідинових нуклеотидів, молекулярної біології, генної інженерії, запалення, порушення травлення, імунодефіцитних станів, патобіохімії жовтяниць, функцій нирок, міозитів, психічних розладів, тощо;
- навчатися обґрунтовувати використання додаткових (аліментарних, фармакологічних, фізіотерапевтичних та інших) засобів підвищення робото- здатності та прискорення відновлення для зростання рівня здоров’я та якості життя людини;
- формування навичок аналітичної роботи з інформацією (навчальною, науковою, нормативно-довідковою літературою та іншими першоджерелами), з інформаційними технологіями, діагностичними методами дослідження;
- формування у студентів почуття обов’язку і відповідального відношення до своїх обов’язків; терпіння і наполегливості в досягненні результатів.
У результаті вивчення навчальної дисципліни «Біохімія в фізичній терапії» студент повинен знати:
1) структуру та ферментативні реакції перетворення основних класів біомолекул – білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, нуклеотидів, порфіринів;
2) питання будови та властивостей інформаційних нуклеїнових кислот ДНК і РНК;
3) проблеми і сучасні можливості молекулярної біології та генетики;
4) біохімічні основи фізіологічних функцій організму людини та їх нейрогуморальної регуляції;
5) молекулярні механізми функціонування клітин крові, печінки, нирок, м’язів, сполучної тканини, імунної та нервової системи;
6) біохімічні основи патогенезу атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння, хвороб ендокринної, імунної, нервової систем та сполучної тканини;
7) молекулярні аспекти дії лікувальних фізичних чинників (методик фізіотерапії, ЛФК, масажу, механотерапії, працетерапії, мінеральних вод, лікувальних грязей та інших): на внутрішньомолекулярні зв’язки; вільно- радикальна концепція; резонансний і біосинтетичний ефекти; вплив на нейрогуморальну регуляцію в організмі;
8) характер участі окремих молекул (речовин) в реалізації фізичних чинників : оксид нітрогену (ІІ) NO; нейропептиди; гормони; простагландини; неорганічні йони; вода.
В результаті освоєння програми навчальної дисципліни « Біохімія в фізичній терапії» студент повинен вміти:
1) використовувати біохімічні методи дослідження крові, сечі, гематологічні та імунологічні методи при проведенні поглиблених комплексних досліджень в клініці та фітнес тренуваннях ( шифр уміння: СВ.Е. 02. ЗП. Р. 03);
2) пропонувати адекватні біохімічні діагностичні комплекси в клініці ( СП.
Е.01.ЗР. Р. 09);
3) враховувати вплив засобів фізичної терапії ( ЛФК ) на розвиток аеробних та анаеробних складових біоенергетики в залежності від віку та статі ( ПФ.Д.02. ПП. Р. 01);
4) володіти біохімічними основами харчування та тактикою використання біологічно активних добавок до їжі ( СП. Е. 01. ЗП. Р. 10);
5) використовувати циркадні ритми метаболітів енергетичного обміну як критерії відновлення в клініці ( СВ. Е. 02. ЗП. Р. 04);
6) розуміти медико-біологічне та клінічне значення і використовувати в практиці фізичної реабілітації визначення динаміки активності ферментів, концентрації білків плазми крові, тканинно специфічних білків, небілкових нітрогенних компонентів крові ( СВ. С. 01. ПР. О.03);
7) використовувати визначення концентрацій метаболітів вуглеводного обміну (глікоген, глюкоза, фруктоза, галактоза, молочна, піровиноградна та сіалова кислоти тощо) для діагностики функціонального стану хворих (СВ.Е.02.ЗП.Р.05);
8) використовувати знання про цінність досліджень показників ліпідного обміну (загальні ліпіди, тригліцероли, фосфоліпіди, холестерол, ліпопротеїни, жирні кислоти, кетонові тіла, простагландини) в клінічній біохімії (СВ.Б.02.ПП.Р.06);
9) тлумачити біохімічні показники пігментного та водно-сольового обмінів, кислотно-основної рівноваги, метаболізму гормонів та тканинних біологічно активних речовин для діагностики функціонального стану та ефективності відновлювального процесу пацієнтів (СП.Е.01.ЗР.Р.11);
10) застосовувати головні закони природно наукових дисциплін в професійній діяльності, використовувати методи теоретичного і експериментильного дослідження в професійній діяльності;
11) користуватися навчальною, науковою, науково-популярною літературою
для професійної діяльності; користуватися лабораторним обладнанням, ЕОМ.
В результаті освоєння курсу навчальної дисципліни «Біохімія в фізичній терапії» студент повинен володіти:
1) методикою розшифровки та тлумачення результатів клініко-лабораторних досліджень біологічного матеріалу людини в нормі, при різних функціональних станах, при патології, під дією засобів фізичної терапії;
2) методами збирання інформації і статистичної обробки даних;
3) методами аналізу і синтезу, системним підходом;
4) принципами систематизації результатів вивчення основ клінічної біохімії, отриманих вітчизняними і закордонними дослідниками;
5) можливостями сучасних технологій по формуванню базових знань і практичних навичок по організації лабораторних досліджень в клініці та фітнес-тренуваннях;
6) вміннями працювати з літературними джерелами, аналізувати наукову інформацію, формувати висновки для виконання реферату (контрольної роботи) як самостійної наукової праці;
7) інструментаріями по індивідуальному розширенню і вдосконаленню теоретичних знань і навичок під час самостійної роботи;
8) головними знаннями, уміннями і навичками, які формуються в процесі засвоєння дисципліни і контролюються після вивчення певного розділу навчальної дисципліни «Біохімія в фізичній терапії»;
9) навичками виготовлення презентацій.