Мета курсу – ознайомити магістрів з основними законами, категоріями, принципами, методами, засобами навчання й виховання у вищій школі.

 Завдання навчальної дисципліни:

·        Розглянути вищу школу як соціальну педагогічну систему.

·        Проаналізувати основоположні принципи дидактики вищої школи.

·        Розкрити сутність та закономірності освітнього процесу у вищій школі.

·        Ознайомити з формами та методами організації навчання у вищій школі.

·        Проаналізувати критерії та підходи щодо виховання морально-правової відповідальності педагога.

 

У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:

1.     основні проблеми педагогіки вищої школи;

2.     предмет і об’єкт педагогіки вищої школи;

3.     характеристику системи педагогічних наук;

4.     основні педагогічні категорії;

5.     основний зв’язок педагогіки вищої школи з іншими науками;

6.     визначення понять «методологія» і «методика» педагогічного дослідження;

7.     основні складові теоретичних методів дослідження.

8.     сутність і зміст емпіричних методів дослідження;

9.     основні напрями дидактичних досліджень;

10.           суперечності процесу виховання морально-правової відповідальності особистості.

 

Вміти:

·        застосовувати наукові знання на практиці при вирішенні навчальних та виховних завдань;

·        орієнтуватися у відборі технологій, які відповідають тій чи іншій парадигмі освітньої діяльності;

·        застосовувати технології педагогічної підтримки дитини в освітньому процесі;

·        уміти обрати тему наукового дослідження і сформулювати концептуальний апарат, теоретично обґрунтувати проблему та вибрати методи її дослідження;

·        організувати експеримент і впровадити отримані результати в практичну діяльність школи, закладу вищої освіти.

 

Компетентності, формування яких передбачено навчальною дисципліною:

ЗК 1. Здатність діяти соціально відповідально та громадянсько свідомо.

ЗК 2. Здатність здійснювати критичний аналіз філософських та світоглядних проблем суспільно-політичної й управлінської діяльності в контексті цінностей сучасної цивілізації та аналізувати результати наукової діяльності.

ЗК 7. Здатність до освоєння і системного аналізу через матеріалістичне сприйняття і критичне осмислення нових знань в предметній та міжпредметних галузях.

ЗК 8. Здатність до критичного аналізу та креативного синтезу нових ідей, які можуть сприяти в академічному і професійному контекстах технологічному, соціальному та культурному прогресу суспільства, базованому на знаннях.

ЗК 10. Здатність до самовдосконалення, адаптації та дії в нових ситуаціях, креативність.

ЗК 19. Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети.

ЗК 22.Здатність і готовність до підготовки, проведення та участі у наукових семінарах, конференціях, оприлюднення результатів наукових досліджень в зарубіжних та спеціалізованих фахових наукових виданнях України.

ФК 2. Здатність використовувати загальнонаукові та спеціальні методи наукових досліджень, що спрямовані на гносеологічне пізнання досліджуваних явищ та синтезу інституціональних засад галузі.