Мета:
– формувати високий рівень мовної комунікації;
– підвищувати загальнокультурний та інтелектуальний рівень особистості, забезпечити засвоєння теоретичних знань і вироблення стійких практичних навичок з культури української мови, сформувати висококультурну національно-мовну особистість.
Завдання:
– засвоїти норми української літературної мови як основи культури усного й писемного спілкування;
– виробити навички користування словниками різних типів, граматиками, довідниками тощо, які сприятимуть удосконаленню мовної культури студентів;
– розвинути комунікативні компетенції, потрібні у професійному спілкуванні; оволодіти комунікативними якостями літературної мови, технікою мовлення, мовним етикетом, майстерністю публічного виступу; навчитися використовувати лінгвальні засоби в усному й писемному мовленні з урахуванням умов і завдань комунікації;
– удосконалити лінгвістичну компетенцію:
– засвоїти термінологічний апарат культури мови як самостійної лінгвістичної дисципліни;
– сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів;
– розвивати творче мислення студентів.
У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:
значимість вивчення курсу «Культура професійної мови»;
особливості стилів та жанрів сучасної української літературної мови;
поняття «літературна мова», «мовна норма», функції мови;
основні умови ефективного мовленнєвого спілкування, композицію публічного виступу;
прийоми мислення, вимоги до мовлення і мислення, як правильно читати й осмислювати прочитане;
сутність, види, завдання етики ділового спілкування, етичні норми та нормативи;
основні функції, рівні ділового спілкування, міжособові стосунки;
мову професії, термінологію свого фаху, джерела поповнення лексики сучасної української літературної мови;
особливості використання багатозначних слів, паронімів та омонімів у профсійному мовленні, правила написання складноскорочених слів, абревіатур, географічних скорочень;
основні правила українського правопису;
синтаксичні аспекти професійного мовлення, основні форми викладу матеріалу, структуру речень і словосполучень, труднощі узгодження підмета з присудком.
Підготовлений фахівець повинен вміти:
здійснювати регламентування спілкування, застосовувати орфоепічні та акцентологічні норми української літературної мови в усному спілкуванні, доречно використовувати моделі звертання, привітання, ввічливості;
володіти різними видами усного спілкування; готуватися до публічного виступу;
знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні власне українську та іншомовну лексику, термінологічну лексику та виробничо-професійні, науково-технічні професіоналізми; користуватися словником іншомовних слів, термінологічними словниками та довідковою літературою;
знаходити в тексті і доречно використовувати у професійному мовленні синоніми, пароніми, омоніми; користуватися різними видами словників;
перекладати тексти українською мовою, використовуючи термінологічні двомовні словники, електронні словники;
правильно записувати числівники та цифрову інформацію у професійних текстах; узгоджувати числівники з іменниками;
правильно використовувати найпоширеніші дієслівні форми у професійному спілкуванні; користуватися додатковою літературою;
правильно вживати прийменникові конструкції у професійних текстах, перекладати прийменникові конструкції українською мовою; користуватися довідковою літературою;
користуватися синтаксичними нормами у професійному спілкуванні;
правильно використовувати синтаксичні конструкції при складанні документів.
- Викладач: Кравченко Алла Василівна